- привчати
- —————————————————————————————привча́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
привчати
Смотреть что такое "привчати" в других словарях:
привчати — а/ю, а/єш, недок., привчи/ти, чу/, чи/ш, док., перех. 1) Змушувати звикати до кого , чого небудь, призвичаювати до чогось. || Виробляти в кого небудь навички до певної роботи, заняття і т. ін. 2) діал. Навчати … Український тлумачний словник
привчати — див. привчити … Словник синонімів української мови
дисциплінувати — (привчати, змушувати до порядку), підтягати, підтягувати, підтягти, підтягнути … Словник синонімів української мови
привчити — привчати (змусити звикнути до чого н.; виробити в когось певну навичку), призвичаїти, призвичаювати, натренувати, натреновувати, обтерти; приохотити, приохочувати (виробити бажання, охоту робити щось) … Словник синонімів української мови
виїжджувати — ую, уєш, недок., ви/їздити, їжджу, їздиш, док., перех. 1) Привчати коня до їзди, ходити в упряжі або під сідлом; об їжджати. 2) тільки док. Об їздити що небудь; їздячи, побувати скрізь, в якомусь місці, районі, країні і т. ін. 3) тільки док.… … Український тлумачний словник
вишколювати — юю, юєш, недок., ви/школити, лю, лиш, док., перех. Ретельно навчати чогонебудь, прищеплювати певні навики, привчати до дисципліни і т. ін … Український тлумачний словник
дисциплінувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Привчати до дисципліни … Український тлумачний словник
завчати — а/ю, а/єш і рідше зау/чувати, ую, уєш, недок., завчи/ти, чу/, чи/ш і рідше заучи/ти, учу/, у/чиш, док., перех. 1) Старанно запам ятовуючи, добре, міцно засвоювати. 2) розм., рідко. Привчати себе до чого небудь, виробляти певну навичку … Український тлумачний словник
заїжджати — I а/ю, а/єш і заїзди/ти, їжджу/, їзди/ш, недок., заї/хати, ї/ду, ї/деш, док. 1) В їжджати в середину, в межі чого небудь. || Завертати куди небудь по дорозі, приїжджати до когось ненадовго. 2) за ким – чим. Приїжджати куди небудь, щоб узяти з… … Український тлумачний словник
заправляти — I я/ю, я/єш, недок., запра/вити, влю, виш; мн. запра/влять; док. 1) перех. Надавати чому небудь належного, чепурного вигляду, засовуючи кудись краї, кінці. Заправляти ліжко. 2) перех. Вставляти що небудь в якийсь прилад, механізм і т. ін.,… … Український тлумачний словник
